Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Полюги»
УТРАЧА́ТИ (ВТРАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ), а́чу, а́тиш, док., кого, що.1. Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин)... смотреть
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, Г... смотреть
(втрачати), -аю, -аєш, недок., утратити (втратити), -ачу, -атиш, док., перех. 1) Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин). || Губити ко... смотреть
(втрачати), -аю, -аєш, недок. , утратити (втратити), -ачу, -атиш, док. , перех. 1》 Залишатися без когось, чогось (унаслідок різних причин).|| Губити... смотреть
утрача́ти / утра́тити (загуби́ти) мо́ву. На якийсь час позбуватися здатності говорити; німіти від сильного хвилювання, розгубленості і т. ін. Сахно.. довго не могла опанувати свого хвилювання.. Вона просто втратила мову (Ю. Смолич); Фатьма лежала в куточку і бажала вмерти. Мову вона загубила, бо не було того, хто б розумів (Ю. Яновський).... смотреть
несов. - утрачати, втрачати, сов. - утратити, втратити терять, потерять, утрачивать, утратить (что); лишаться, лишиться (кого, чего); несов. разг. быть в накладе - утрачати голову - утрачати розум... смотреть
Утрача́ти, -ча́ю, -ча́є; утра́тити, -ра́чу, -тиш; утра́ть, -ра́тьмо, -ра́тьте
утрача́ти дієслово недоконаного виду
утратити zob. втрачати, втратити
Губляць
матем. утрачивать
губляць
губляць
терять, потерять голову; теряться, потеряться
терять, потерять разум [рассудок, ум], лишаться, лишиться рассудка, мешаться в уме [в рассудке, умом, рассудком], помешаться