Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Полюги»
СВЯТИ́Й, поет. СВЯТ, а́, е́.1. Пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою.Архімандрит Сам на горі править, Святого Бога просить, хвалит... смотреть
ВИСО́КИЙ (спрямований на здійснення величної мети), БЛАГОРО́ДНИЙ, ВЕЛИ́КИЙ, СВЯТИ́Й, СВЯЩЕ́ННИЙ. Смерть його (Мічуріна) відгукнулась у серцях потомків.... смотреть
го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там! такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок); Всміхнулася Килина ..— Хлопець, правда, гарний, Микола Гармаш зветься, з сусіднього хутора, так горенько ж — голий, як турецький святий, а мені треба і гарного, і багатого (М. Лазорський). Госпо́дь (хто, святи́й і т. ін.) (його́) розбере́ що і без додатка. Ніхто не знає, не можна зрозуміти чого-небудь; невідомо, незрозуміло. Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний); Господь розбере, що воно там робиться (З газети); А врешті, хто його розбере тепер, куди ми посуваємось, коли більшість наших людей і сама того не знає, а так якось бреде навмання (Леся Українка). заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті). Пристрасно переконувати, уклінно просити, благати. — Богом Вас заклинаю! Збережіть ці скарби духу народного (вилучену з бібліотек літературу) для нащадків (З журналу); — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний). обміня́ти (обміни́ти) хліб (святи́й), етн. Дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження. А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля (М. Грушевський); Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли (Панас Мирний); Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа, а хліба таки й не обмінив (А. Головко). попира́ти все святе́. Бути незадоволеним усім, лаяти всіх і все, що є дорогим для кого-неубдь, шанованим кимсь і т. ін. — Що ти кажеш? Боже мій! Ти попираєш усе святе: ми так жили два роки… Ах, Боже мій! Зою, мені темніє в очах (М. Хвильовий). свята́я (свята́, святе́) святи́х чого і без додатка, книжн. 1. Що-небудь найдорожче, найзаповітніше. Історія — це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (О. Довженко); — Якщо так станеться, то нам нічого іншого не залишається, як обороняти свою землю — це святая святих! (Р. Іваничук); Влазили до святого святих людини з брудом, злом, руїною... (У. Самчук). 2. Щось неприступне для непосвячених. Святая святих людського організму — серце — стало підвладним мудрим рукам лікаря (З журналу). 3. Місце, доступне, відкрите для небагатьох. Був червень 1986 року, коли я прийшов сюди, у свята святих — пожежну частину Чорнобиля, яка стала центром усієї протипожежної роботи в Зоні (Ю. Щербак); Кілька років ганяєш вагонетку, і аж після того візьмуть тебе на горно, тобто до печі, до святої святих (О. Гончар.); У нього ключі від зерносховища, де святе святих — насіннєвий фонд (З газети); А от і знамените передві святе́ ді́ло. 1. Найкраще. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки (П. Куліш); (Маруся:) Хто його вигадав — спати влітку в хаті. Святе діло — в садочку, та й під вишеньками (С. Васильченко); — Нудьга .. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ (О. Гончар). 2. Благородна, добра справа. — Не турбуйтесь,— сказав він.— Все буде добре.— А я й не турбуюсь .. За святе діло й умерти легко… (О. Гончар). 3. Добре, прекрасно. — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!..— Святе діло (О. Довженко). святи́й (його́) зна́є. Невідомо; ніхто не знає. Отаке-то на сім світі Роблять людям люде (люди)! Того в’яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить… А за віщо? Святий знає (Т. Шевченко); Став і насеред церкви — стою. Постояв трохи — дрімається, далі все дужче та дужче. Святий його знає, чого воно так мені (А. Тесленко). святи́й та бо́жий, ірон. Удавано тихий та добрий; нещирий, лукавий. — Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься: така б то вона свята та божа (О. Кониський); Він переморгується із братом: морг — і знову хреститься… “Ах ти ж, — думаю,— гад, он який ти святий та божий!”.. (Григорій Тютюнник); Дарма, що темпераменту їй (Тетяні Ничипорівні) бракувало, замах на родинне — родинне! — життя її оскаженив.— Ах, подлянка! — скрикнула вона.— А перед людьми яке святе та боже! (В. Підмогильний). хоч святи́х вино́сь (із ха́ти). Неможливо витерпіти, витримати щось. Скрізь клопіт, халепа, сто лих! Так в мідні клекотить гарячій, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть (хоч) винось святих (І. Котляревський); Коли до дядька Володимира хто звертався з позичкою, він спочатку ставав глухим, а далі або мовчав, або таке молов, що хоч святих винось із хати (М. Стельмах); — Якось гаман висунувся — впав на підлогу, і дід, прокинувшись, підняв такий лемент, що хоч святих із хати винось (А. Дімаров).... смотреть
поет. свят, -а, -е. 1) Пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет... смотреть
І між святими суперечка буває.І в найзгідливішій сімі буває сварка.І святий Боже не поможе.І молитва нічого не поможе.І святий на святого в небі скриви... смотреть
поет. свят, -а, -е.1》 Пов'язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою.|| Перейнятий божественною силою.|| Уживається як постійний еп... смотреть
1) (священний) sacredсвятий обов'язок — sacred dutyсвята пам'ять — sacred memoryдля нього немає нічого святого — nothing is sacred to (with) him2) рел.... смотреть
I【形】 神圣的Святийвечір 宗 (圣诞节或主领洗节夜) 前夜◇ Святая (або святе) святих 至圣之地, 至圣之物II【阳】 圣徒
праведний, преподобний, непорочний, безгрішний, морально чистий ; (дар) Божий, божественний, священний, сакраментальний; (- мету) заповітний; (- воду) освячений; (піст) великодній; (обов'язок) високий, почесний; (- діло) правий, справедливий; (хліб) дорогий, безцінний; (закон) непорушний, для всіх один; (мир) бажаний; ЯК ІМ. святець, праведник, преподобник, спасенник, угодник, блаженний; мн. СВЯТІ, ЯК ІМ. образи, ікони.... смотреть
святи́й 1. святий◊ на святого ні́ґди (ні́кди) → "ніґди" ◊ святе́ деревце́ → "деревце" ◊ святе́ ніщо → "ніщо" ◊ Святи́й Ве́чір (Світи́й Ве́чір) = Свят-ве́чір: На Світий Вечір сідаїму ду вичері всі, щу є в хаті. Пу вичери лишєїму для духів (Рудницький) ◊ святи́й та божий ірон. чемний, ввічливий, лагідний (м, ср, ст) 2. вул. священик (ст)... смотреть
ад'єктиврел.святой¤ святий вечір -- святой вечер ¤ святе письмо -- святое письмо ¤ святий та божий -- святой и божий
[swjatyj]прикм.świętyСвятий Миколай — Święty Mikołaj
святи́й[св'атий]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
див. Бог∗∗∗див. Добрий; побожний; чесний
1) прил. рел.; перен. святой Святая [святе] святих — рит. Святая [Святое] Святых святий отче — (обращение к служителю культа) святой отец 2) сущ. рел. святой; святитель... смотреть
-того święty Святе Письмо Pismo Święte Свята Тройця Trójca Święta Святий вечір (Свят-вечір) wigilia Bożego Narodzenia Святий Дух Duch Święty
{свати́й} м. (на) -то́му/-ті́м, мн. -ті́.
Святи́й, -та́, -те́
Helgen; hellig
Helgen; hellig
Helgon; helig
Сьвяты
Saint
святи́й прикметник
сьвяты
сьвяты
წმინდა
один із Христових апостолів, юдей з Віфсаїди Галілейської, брат апостола Петра, перший із учнів Ісуса Христа; загинув у Патрах, у Греції, на хресті у формі букви «Х». Святий-покровитель України, Росії та Шотландії. День пам'яти – 30 листопада за юліанським календарем. Особливо шанується масонами. На відміну від перших трьох, «іванівських» ступенів посвяти, вищі ступені (див.) називаються «андріївськими».... смотреть
Святий Боже (звертання до Бога)
Святий вечір див. Святвечір
[swjatyj weczir]Wigilia
див. вечір Святий
Святий Дух (Бог-Дух Святий)
(до 1993 Дружба) відомий курорт і морський пляж у Болгарії, на Чорному м.
(до 1993 Дружба) відомий курорт і морський пляж у Болгарії, на Чорному м.
Святий піст див. Великий піст
Святий понеділок (перший після Хрещення)
Святий тиждень див. Великодній тиждень
див. Хліб Святий
див. хліб святий