Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Полюги»
ОБ'ЄКТ (від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр. , будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр. , будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр. , вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр. , абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр. , будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр. , система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр. , Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр. , числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному - істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го, ..., n-го рівнів. Відповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.П. Йолон... смотреть
ОБ'Є́КТ, а, ч.1. філос. Те, що є предметом пізнання людини й існує поза її свідомістю; протилежне – суб'єкт.В результаті зрозуміння тих чи інших об'єкт... смотреть
-а, ч. 1) філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. 2) чого і без додатка. Явище, предмет, особа, що на них спр... смотреть
-а, ч. 1》 філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.2》 чого і без додатка. Явище, предмет, особа, що на них сп... смотреть
1) (у різн. знач.) objectоб'єкт вивчення — object of study2) військ. objective, target3) філос. (про сприймання) phenomenon (pl. phenomena)4) (промисло... смотреть
ДОДА́ТОК грам., ОБ'Є́КТ.ОБ'ЄКТ чого і без додатка (те, на що спрямована певна діяльність, увага і т. ін.), ПРЕДМЕ́Т. Сьогодні Черниш стояв на горищі ви... смотреть
об'єкт; ч. (лат., предмет) 1. філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. 2. Явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага і т. ін.; предмет наукового дослідження, спеціальної зацікавленості, компетенції. 3. лінгв. Другорядний член речення, додаток. 4. Певна одиниця (споруда, підприємство, ділянка місцевості і т. ін.) господарського значення; точка.... смотреть
рос. объект установа, організація, підприємство та інші юридичні особи, засоби виробництва, елементи соціальної сфери тощо, в яких зосереджена або на які спрямована економічна діяльність. Так, економічними О. вважаються виробничі, будівельні, соціальні структури усіх форм власності, а також кредитування, страхування, оподаткування тощо.... смотреть
імен. чол. родуобъект¤ за окремим об'єктом -- по отдельному объекту ¤ об'єкт наукового дослідження -- объект научного исследования ¤ об'єкт глузування... смотреть
ім object; target • ~ авторського права object of a copyright • ~ довірчого управління object of entrusted administration • ~ злочину target of a crime • об'єкти цивільних прав objects of civil rights • ~ інтелектуальної власності object of intellectual property • ~ права object of law • промисловий ~ industrial unit... смотреть
【阳】1) 物, 物体3) 对象, 目标Об'єкт насмішки 嘲笑的对象Об'єкт наукового дослідження 科研的对象
объект; предмет (то, что служит содержанием мысли или на что направлено какое-н. действие) об'єкт насмішки [глузування] — предмет насмешки об'єкт наукового дослідження — объект [предмет] научного исследования... смотреть
об'є́кт[обйект]-та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
[objekt]ч.obiekt
об'єкт ім. object; target;\~ громадянських прав objects of civil rights; \~ злочину target of a crime; \~ права object of law;
Річ, див. предмет
(досліджень) предмет; (оборонний) точка; (господарський) одиниця.
{обйе́кт} -та, м. (на) -ті, мн. -тие, -тіў.
-а m obiekt; przedmiot; dopełnienie
об'є́кт іменник чоловічого роду
Objekt
Objekt
Objekt
facility; project; site.
ობიექტი
industrial facility; production outfit.
рос. объект собственности все, що є власністю і належить суб'єкту власності (певним особам, організаціям, державі), матеріальний, фінансовий, інтелектуальний продукт, економічні ресурси, засоби виробництва тощо.... смотреть
shared resource; shared facility.
Об'єкт зацікавлення тих і тих
Об'єкт зацікавлення тих і тих
investee; investment medium; investment-grade capital structure.
infrastructural asset.
investee.
рос. объект кредитирования окремі або об'єднані в групи матеріальні цінності, господарські витрати й кошти в розрахунках, що їх кредитує банк. В О.к. визначають його цільове спрямування. Банківські позики є джерелом утворення основних оборотних фондів, а також фондів обігу.... смотреть
accounting entity.
рос. объект налогообложения вид і обсяг доходу, майно та його вартість, об'єкти, види діяльності, грошова виручка — тобто все, що обкладається податками.... смотреть
рос. объект права конкретні майнові і немайнові блага та інтереси, відносини з приводу яких регламентовані законодавством. Тобто те, з чим закон пов'язує певні права та обов'язки учасників правовідносин і заради чого виникають самі правовідносини. О.п. можуть бути речі, гроші та інше майно, дії зобов'язаних осіб або дії осіб, що мають права.... смотреть
рос. объект права собственности об'єкти власності, на які згідно з законом суб'єкт має право власності. Див. також Об'єкт власності.
shared facility.
рос. объект фи-нансирования будь-який об'єкт будівництва — будинок або споруда. Вартість О.ф. визначають зведеним кошторисом або кошторисно-фінансовим розрахунком на промислове й житлово-цивільне будівництво. Розрахунки за виконані будівельні роботи замовник і підрядник проводять окремо по кожному О.ф. після закінчення робіт на об'єктах у цілому або на їхніх конструктивних елементах. Розрахунки здійснюють також за відсотком готовності конструктивних елементів будинків і споруд.... смотреть