Смотреть больше слов в «Словнику синонімів Полюги»
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ... смотреть
ОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСУДИ́ТИ, осуджу́, осу́диш, док.1. кого, що. Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ... смотреть
Осуди́ти, осу́джувати. Сприйняти, оцінити, скласти власну думку на щось. Сли такі справедливі жалоби називає ся підбурюванєм проти православної церкви, то осуд тої річи можу я зовсім спокійно полишити панам, бо я певний, що люди неопереджені инакше єї осудять (Б., 1895, 7, 3); Треба висланих послів наділити великою порцією довір я, дати їм свобідну руку діланя, а кроки і тактику їх осуджувати аж на підставі успіхів або невдач у посольскій роботі (Б., 1907, 68, 1)// порівн. пол. osądzić -1) оцінити, висловити думку (про когось, щось), 2) засудити, винести вирок; рос. осудить- 1) засудити, висловити негативне ставлення (до когось, чогось), 2) засудити, винести вирок.... смотреть
-ую, -уєш і рідко осуджати, -аю, -аєш, недок., осудити, осуджу, осудиш, док., перех. 1) Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до ко... смотреть
-ую, -уєш і рідко осуджати, -аю, -аєш, недок. , осудити, осуджу, осудиш, док. , перех. 1》 Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до ... смотреть
несов. - осуджувати, сов. - осудити 1) (в суде) осуждать, осудить; приговаривать, приговорить (с указанием меры наказания) 2) (относиться отрицательно, выражать неодобрение) осуждать, осудить, несов. порицать 3) (предназначать к чему-н. неизбежному, тяжёлому) осуждать, осудить; рит. обрекать, обречь 4) (сплетничать, дурно отзываться о ком-н.) разг. обсуживать, обсуждать, обсудить... смотреть
недок. осуджувати, док. осудити1) (виявляти негативне ставлення) to blame, to censure, to animadvert, to deprecate, to reprobate, to dispraise2) (засуд... смотреть
[osudżuwaty]дієсл.osądzać
【未】1) 宜告有罪, 判罪, 定罪2) 指摘, 斥责, 谴责3) 使…必遭…; 注定
Осу́джувати, -джую, -джуєш; осуди́ти, осуджу́, осу́диш, -дять
див. ганьбити; розвінчувати
осу́джувати дієслово недоконаного виду рідко
-ую, -уєш 1. osądzać; potępiać 2. skazywać
Dømme, fordømme
Dømme, fordømme
Döma, fördöma
Ганьбаваць
ганьбаваць
ганьбаваць
გაკიცხვა
Засуджувати до страти
Засуджувати до страти